Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розвірчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвірчування — я, с. Дія за знач. розвірчувати … Український тлумачний словник
розвірчуватися — ується, недок., розверті/тися, ти/ться, док. 1) Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися. 2) Розширюватися під час обробки яким небудь інструментом (про отвір). 3) Те саме, що розгортатися 2). 4) Те саме, що розкручуватися 2). 5) тільки недок.… … Український тлумачний словник
розвертіти — див. розвірчувати … Український тлумачний словник
розгортати — розгорнути (розправляти щось згорнуте, скручене), розгортувати, розвертати, розвірчувати, розвернути, розвертіти, розпускати, розпустити, розвивати, розви(ну)ти; розмотувати, розмотати, розкручувати, розкрутити, розкочувати, розкотити,… … Словник синонімів української мови
